Chapter 7

  ¶ А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.  

  Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.  

  Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.  

  Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.  

  Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.  

  А це говорю вам як раду, а не як наказа.  

  Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.  

  Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.  

  Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.  

  ¶ А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!  

  А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!  

  Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.  

  І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.  

  Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.  

  А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.  

  Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?  

  ¶ Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.  

  Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.  

  Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.  

  Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.  

  Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.  

  Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.  

  Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!  

  Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!  

  ¶ Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.  

  Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.  

  Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.  

  А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.  

  А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,  

  а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,  

  а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.  

  А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,  

  а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,  

  і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.  

  А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.  

  ¶ А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.  

  А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.  

  Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.  

  ¶ Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.  

  Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.