| Chapter 2 |
1 |
¶ А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю,
|
2 |
бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого...
|
3 |
І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні.
|
4 |
І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили,
|
5 |
щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!
|
6 |
¶ А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
|
7 |
але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу,
|
8 |
яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп'яли б вони Господа слави!
|
9 |
Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!
|
10 |
А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.
|
11 |
Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.
|
12 |
А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам,
|
13 |
що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного.
|
14 |
А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно.
|
15 |
Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто.
|
16 |
Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!
|