Ukrainian Bible

Mark 14

Mark

Return to Index

Chapter 15

1


 

  ¶ А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.  

 

 


2


 

  А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...  

 

 


3


 

  А первосвященики міцно Його винуватили.  

 

 


4


 

  Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!  

 

 


5


 

  А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.  

 

 


6


 

  На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.  

 

 


7


 

  Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.  

 

 


8


 

  Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.  

 

 


9


 

  Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?  

 

 


10


 

  Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.  

 

 


11


 

  А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.  

 

 


12


 

  Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?  

 

 


13


 

  Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!  

 

 


14


 

  Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...  

 

 


15


 

  ¶ Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.  

 

 


16


 

  Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.  

 

 


17


 

  І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.  

 

 


18


 

  І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!  

 

 


19


 

  І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...  

 

 


20


 

  І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.  

 

 


21


 

  І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.  

 

 


22


 

  ¶ І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.  

 

 


23


 

  І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.  

 

 


24


 

  І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.  

 

 


25


 

  Була ж третя година, як Його розп'яли.  

 

 


26


 

  І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.  

 

 


27


 

  Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.  

 

 


28


 

  І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!  

 

 


29


 

  А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,  

 

 


30


 

  зійди із хреста, та спаси Самого Себе!  

 

 


31


 

  Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!  

 

 


32


 

  Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...  

 

 


33


 

  ¶ А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.  

 

 


34


 

  О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?  

 

 


35


 

  Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!  

 

 


36


 

  А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!  

 

 


37


 

  А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...  

 

 


38


 

  І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.  

 

 


39


 

  А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!  

 

 


40


 

  Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,  

 

 


41


 

  що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.  

 

 


42


 

  ¶ А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,  

 

 


43


 

  прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.  

 

 


44


 

  А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.  

 

 


45


 

  І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.  

 

 


46


 

  А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.  

 

 


47


 

  Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.  

 

 


Mark 16

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: