| Chapter 27 |
1 |
¶ Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.
|
2 |
¶ Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
|
3 |
¶ Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
|
4 |
Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?
|
5 |
¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.
|
6 |
Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.
|
7 |
¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.
|
8 |
¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.
|
9 |
¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
|
10 |
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!
|
11 |
¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.
|
12 |
¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.
|
13 |
¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.
|
14 |
¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.
|
15 |
¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:
|
16 |
хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
|
17 |
¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
|
18 |
¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
|
19 |
¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
|
20 |
¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
|
21 |
¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
|
22 |
¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
|
23 |
¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
|
24 |
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
|
25 |
Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
|
26 |
будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
|
27 |
і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.
|