| Chapter 18 |
1 |
¶ Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
|
2 |
¶ Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
|
3 |
¶ З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.
|
4 |
¶ Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
|
5 |
¶ Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
|
6 |
¶ Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
|
7 |
Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
|
8 |
¶ Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
|
9 |
¶ Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
|
10 |
¶ Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
|
11 |
¶ Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
|
12 |
¶ Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
|
13 |
¶ Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
|
14 |
¶ Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
|
15 |
¶ Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
|
16 |
¶ Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
|
17 |
¶ Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
|
18 |
¶ Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.
|
19 |
¶ Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.
|
20 |
¶ Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.
|
21 |
¶ Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
|
22 |
¶ Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.
|
23 |
¶ Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.
|
24 |
¶ Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.
|