| Chapter 126 |
1 |
¶ Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...
|
2 |
Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
|
3 |
Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
|
4 |
¶ Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
|
5 |
Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
|
6 |
все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
|