| Chapter 22 |
1 |
¶ Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...
|
2 |
(22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!
|
3 |
(22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!
|
4 |
(22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.
|
5 |
(22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.
|
6 |
(22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.
|
7 |
(22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!
|
8 |
(22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!
|
9 |
(22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!
|
10 |
(22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!
|
11 |
¶ (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!
|
12 |
(22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,
|
13 |
(22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!
|
14 |
(22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.
|
15 |
(22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.
|
16 |
(22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...
|
17 |
(22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!
|
18 |
(22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...
|
19 |
(22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!
|
20 |
(22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!
|
21 |
(22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.
|
22 |
¶ (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!
|
23 |
(22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,
|
24 |
(22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!
|
25 |
(22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,
|
26 |
(22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!
|
27 |
(22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,
|
28 |
(22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!
|
29 |
(22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!
|
30 |
(22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.
|
31 |
(22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!
|