| Chapter 18 |
1 |
¶ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
|
2 |
Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!
|
3 |
Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?
|
4 |
О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?
|
5 |
¶ Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:
|
6 |
його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,
|
7 |
стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...
|
8 |
Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:
|
9 |
пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,
|
10 |
на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...
|
11 |
¶ Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.
|
12 |
Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.
|
13 |
Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.
|
14 |
Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...
|
15 |
Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.
|
16 |
Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.
|
17 |
Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.
|
18 |
Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.
|
19 |
У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.
|
20 |
На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...
|
21 |
Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!
|