| Chapter 8 |
1 |
¶ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
|
2 |
Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?
|
3 |
Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?
|
4 |
Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!
|
5 |
Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,
|
6 |
якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,
|
7 |
і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!
|
8 |
¶ Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
|
9 |
бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,
|
10 |
отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:
|
11 |
Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?
|
12 |
Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:
|
13 |
отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,
|
14 |
бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...
|
15 |
На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...
|
16 |
Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
|
17 |
на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
|
18 |
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...
|
19 |
Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
|
20 |
¶ Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
|
21 |
аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...
|
22 |
Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!
|