Chapter 20

  ¶ І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.  

  І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.  

  І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!  

  І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?  

  І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!  

  І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!  

  І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:  

  Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.  

  І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.  

  І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?  

  І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!...  

  І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.  

  Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.  

  ¶ І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.  

  І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.  

  І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі.  

  Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.  

  І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!  

  І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами!  

  А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.  

  І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.  

  ¶ І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.  

  І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи:  

  Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви.  

  Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору.  

  І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там.  

  І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади.  

  І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори.  

  І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.